скарбник

скарбник
-а́, ч.
1) Той, хто відає коштами, цінними паперами та ін. у державних установах і громадських організаціях.
2) іст. Той, хто забезпечував матеріальне і технічне постачання у військових частинах і установах.
3) іст. У давній Русі та за старих часів в Україні – той, хто відав скарбницею князя, монастиря і т. ін. || Начальник приказу, який відав царською скарбницею в Російській державі 15-17 ст.
4) міф. Чорт, який стереже закопаний скарб.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат
Синонимы:

Смотреть что такое "скарбник" в других словарях:

  • СКАРБНИК — СКАРБНИК, скарбника, муж. (польск. scarbnik) (ист.). На Украине встарину казначей, лицо, ведавшее финансами. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • скарбник — сущ., кол во синонимов: 2 • казначей (10) • скарбничий (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • скарбник — ника, ч. Пр. Скарбник, кас їр …   Словник лемківскої говірки

  • Скарбник — м. устар. Казначей (на Украине). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • скарбник — скарбник, скарбники, скарбника, скарбников, скарбнику, скарбникам, скарбника, скарбников, скарбником, скарбниками, скарбнике, скарбниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • скарбник — ск арбник, а …   Русский орфографический словарь

  • скарбник — [скарбни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, мн. ниеки/, ниек і/ў …   Орфоепічний словник української мови

  • скарбник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • скарбник — а, м     казначей …   Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков

  • Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т …   Википедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»